Контакти

Новини

Експонат місяця. Збірка Б.-І. Антонича ’’Три перстені’’»

Детальніше...Детальніше...     «Доля була для Богдана-Ігоря Антонича водночас і жорстокою, і щедрою. Вона відвела йому короткий вік, (прожив 27 років. – О. М.) але не поскупилася на щедрий талант, який він зумів сповна реалізувати; замовчування, яке тривало майже вдвоє довше, аніж його життя, поступилося місцем визнанню, що перейшло межі України, а кілька генерацій молодих поетів назвали себе його учнями», – писав літературознавець Данило Ільницький у передмові до повного зібрання творів Антонича.
    Уже вісім років, як у селі Бортятині, що на Мостищині, діє Музей-садиба родини Антоничів (філія Львівського музею історії релігії). Тут постійно відбуваються презентації виставок, книг, тренінги, майстер-класи, читання лекцій, зустрічі з письменниками. Музейники шукають цікаві речі, оновлюють експозицію, комплектують фонди.
     Серед експонатів – прижиттєве видання Б.-І. Антонича – збірка ’’Три перстені’’, за яку автор отримав літературну премію Товариства українських письменників і журналістів імені Івана Франка. Її подарував на відкритті Музею і з нагоди 100-річчя від дня народження Антонича вірний і щирий друг поет Роман Лубківський. Це надзвичайно дорога, важлива, безцінна збірка не тільки для музейників, а й літературознавців, приватних колекціонерів. Вона має свою історію, незвичайну долю… Можливо, саме її майже століття тому тримав у руках сам Богдан-Ігор Антонич.
      Сьогодні ця історична реліквія буде головною на виставці «Експонат місяця. Збірка Б.-І. Антонича ’’Три перстені’’». Відвідувачі й гості Музею-садиби родини Антоничів зможуть детальніше ознайомитися з виданням, дізнатися його історію, а можливо, відчути дух самого поета. У цьому допоможуть самі музейники, а місцеві школярі декламуватимуть вірші Антонича із збірки «Три перстені».
     Захід відбудеться у четвер, 7 грудня, о 14 годині.

                                                                        Олена Малюга, Світлана Іванська,

                             телефони: (38032) (34) 31 036, 235 61 00, 235 70 07, 26148 22

     Зустрічі у Бортятині

Детальніше...    Напередодні Нового року і Різдвяних свят кожен хоче прикрасити свій дім, ялинку незвичайними виробами. Особливо популярними є іграшки, виготовлені власними руками. Зробити прикраси із соломи, які однозначно нададуть помешканню затишку і краси, оберігатимуть родину від негараздів і виганятимуть злих духів, пропонує бортятинським школярам майстер із села Лагодова Перемишлянського району Володимир Мишолівський. У Музеї-садибі родини Антоничів (філія Львівського музею історії релгії) 12 грудня о 14 годині народний умілець проведе майстер-клас із соломоплетіння. Діти будуть вчитися виготовляти різдвяні віночки, розвиваючи тим самим творчу ініціативу, фантазію, винахідливість, а також старанність, акуратність при виконані роботи.
    У четвер, 14 грудня, о 14 годині до «Музейної вітальні» Бортятина завітають учні Судововишнянської дитячої школи мистецтв. Для місцевих жителів і гостей села вони готують літературно-музичну композицію «Дзвінкі пісні пливуть ясою». Учні мистецької школи співатимуть українські народні пісні, колядки, інші музичні твори, гратимуть на улюблених інструментах – фортепіано, бандурі, скрипці, бубонцях.

                                                                        Олена Малюга, Ольга Дядинчук

                                          наукові співробітники Львівського музею історії релігії
                                  телефони: (38032 (34) 33 950; 235 61 00, 235 70 07, 261 48 22
 


  

«Поза межами кольору»

Детальніше...Так називається виставка, яку презентує у Львівському музеї історії релігії майстер монументального живопису і вітражу Ігор Бадяк.
Ігор Бадяк вивчав художній розпис у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені І. Труша. Закінчив Львівську національну академію мистецтв (кафедра монументального живопису). Відтоді (з 1992 року) безперервно працює в галузях станкового, монументального живопис (вітраж, мозаїка). Ігор Бадяк – учасник загальноукраїнських і міжнародних пленерів. Його роботи є у музейних і приватних колекціях Польщі, Словаччини, Румунії, Швейцарії, Франції, Чорногорії, Канади, США, Німеччини, інших країнах.
В експозиції музею Ігор Бадяк представляє полотна, об’єднані спільною назвою «Поза межами кольору». Це близько тридцяти робіт, виконаних у техніці безпредметного, абстрактного мистецтва: «Місто спить», «Чорне море», «Золота середина», «Вітер. Північ» тощо. Щороку влітку митець відвідує пленери, набирається вражень, емоцій, досвіду, а згодом зимовими вечорами у своїй майстерні на папері відтворює побачене, шукаючи нову, нетрадиційну образотворчу мову. За допомогою геометричних фігур, ліній, просторових тіл, плям художник демонструє багатогранність свого таланту й неординарність мислення.
Роботи Ігоря Бадяка спонукають до інтелектуальних роздумів, творчого мислення. Водночас автор демонструє постійні пошуки нових виражальних форм та бачення світу. 
Відкриття виставки Ігоря Бадяка «Поза межами кольору» відбулось 29 листопада у виставковій залі Львівського музею історії релігії.

Олена Малюга, молодший науковий співробітник ЛМІР

телефони: (38032) 235 61 00, 235 70 07, 26148 22

Детальніше...Детальніше...

Подарунок міністру культури України

Детальніше...Анатолій Покотюк створив нові авторські ікони у своєму унікальному стилі різьбі на дереві, об’ємній інтарсії. В них вкладені реліквії від святих місць світу, що несуть силу і благословення Боже. Ці ікони призначені тим, хто по- справжньому любить Матір – Україну, і готовий пожертвувати свої діяння і серце на її благо і майбутнє. Напередодні річниці Революції Гідності і Дня Свободи одна з них була вручена Міністру культури України Євгену Нищуку. В дарчому написі митець побажав: « Вельмишановний п.Євгене ! Хай Почаївська Божа Мати, що була, є і буде вічно Величною Святинею Української Землі, завжди відвертає ворожі стріли, які відвертала завойовникам у своїй історії, береже Вашу синівську любов до Святої Матері – України, допомагає Вам у діяннях і задумах сіяти зерна Мудрості Українських традицій по всьому світу. Сил і Натхнення!»

М.Київ, 20листопада 2017 року.

Детальніше...

Ніл Хасевич – воїн, митець, легенда

Детальніше...В музеї « Людина. Земля. Всесвіт» до 75-ліття УПА експонується виставка одного твору митця Анатолія Покотюка «Ніл Хасевич». Авторська робота (об’ємна інтарсія, різьба на дереві), присвячена члену ОУН, воїну УПА, великому патріоту України, графіку європейського рівня – Нілу Хасевичу ( 1905 – 1952рр). Він міг бути успішним художником, житии богемним життям, виставлятись у закордонних салонах, натомість став митцем – повстанцем, обравши криївку з примітивним друкарським верстатом.
Ніл Хасевич працював переважно в галузі станкової, книжкової, документальної графіки, створював дереворити (гравюри на дереві). У нього були шанувальники у Польщі, але шлях у велике мистецтво для українського художника був закритий через небажання приймати польське громадянство.
Після навчання Ніл Антонович повернувся на Волинь. Працював учителем у місцевій школі, бухгалтером у сільпо, малював.
На малій батьківщині Хасевич починає займатися громадською і політичною діяльністю, стає членом Волинського Українського Об`єднання, згодом вступає до ОУН, з багатьма членами якої, зокрема з Степаном Бандерою, зблизився ще в студентські роки у Варшаві.
Талановитий художник міг спокійно заробляти на хліб своїм мистецтвом, але страшні події початку радянсько-німецької війни, коли під час відступу в червні 1941 р. каральні органи СРСР потопили Західну Україну в крові тисяч невинно закатованих людей, змусили Хасевича докорінно змінити своє життя.
Протягом 1943-1944 рр., працював у редакції журналу "До зброї", готував ілюстрації до сатиричних журналів УПА "Український перець" та "Хрін", керував підпільною друкарнею, випускав різні агітаційні матеріали (брошури, листівки, летючки).
Він же розробляв ескізи прапорів, печаток, бланків, бофонів і відзнак підпілля (Хрест заслуги, Хрест бойової заслуги, медаль "За боротьбу в особливо важких умовах"), навчав мистецтва гравюри молодих художників, які відходили вже на інші терени ілюструвати підпільну літературу
Підпільні твори Ніла Хасевича було оприлюднено на Заході. У 1951 р. роботи Хасевича потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів і були надруковані в альбомі "Графіка в бункерах УПА". Це остаточно довело до шалу радянське керівництво. Органами НКВД було створено спеціальну оперативно – пошукову групу для затримання Ніла Хасевича. В березні 1952 року зрадники допомогли відшукати криївку, біля с. Сухівці, Рівненськой області, де переховувався Ніл Хасевич разом із охоронцями. Але живим Хасевич не здався, застрелився з особистої зброї разом із двома своїми охоронцями - побратимами В'ячеславом Антонюком - "Матвієм" та Антоном Мельничуком - "Гнатом", спаливши перед тим усі важливі документи.

Могили митця, як і двох побратимів, що розділили з ним смерть 4 березня 1952 р., і досі не знайдено. Наукові співробітники Сокальської філії ЛМІР музею «Людина.Земля.Всесвіт» розробили цикл тематичних екскурсій « Ніл Хасевич – воїн, митець, легенда» для учнів Сокальських шкіл. Під час проведення екскурсії наукові працівники звертають увагу школярів на особливу силу духу і нескореність Ніла Хасевича. Адже художнику, який був інвалідом з 17 – ти річного віку ( втратив ногу, потрапивши під потяг), довелося працювати у надзвичайно складних умовах збройної боротьби, місяцями не виходячи з криївок, при поганому освітленні та браку повітря, не маючи достатньої кількості дерева та інструментів для створення дереворитів. Цією незламністю були пройняті його твори і через них сила передавалися іншим повстанцям.
Зброєю Хасевича були олівець і різець, папір і дерево. І хоч він не очолював збройних формувань, не керував бойовими групами і операціями, його дуже шанували в УПА, максимально оберігали і навіть наполягали на відході на Захід, але він відмовився. Припускають, що у повстанський період митець виконав майже три сотні графічних робіт, значна частина яких загинула під час військово – чекістських операцій і не дійшла до сучасників. Н.Хасевич знав, що приречений на загибель, але не на забуття
Його ім’я почало повертатися до земляків тільки зі здобуттям Україною Незалежності. На початку 90-х років ХХ ст..Волинський та Рівненський краєзнавчі музеї провели виставки творів художника,свого часу вилучених співробітниками НКВД у вбитих чи захоплених повстанців. Було впорядковано місце загибелі Ніла Хасевича, з’явились публікації у періодичній пресі. Але найбільшою вдячністю нащадків є те, що його творами кожен рік ілюструють нові історичні та художні книги про УПА.

Ольга Янчук молодший науковий співробітник

Сокальської філії ЛМІРДетальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...