b_0_220_16777215_0_0_images_old_stories_vystavky_2011_duxovni_krajevydy.jpgВіра, надія, пам'ять!

Українці - народ любителів краси! То ж і народжувалася вона всюди, де наш народ будував хати для житейських буднів, храми для святкових молитов, ставив хрести-пам'ятники при дорогах-гостинцях та на могилах предків.

Отже й нині - попри прирізування державних меж до "потреб геополітики" та етнічного очищування території відрізаної т.зв. лінією Керзона - українську красу можна знайти на Підляшші, Холмщині, Лемківщині і Надсянні. Колись зі своїми військовими дружинами "сходили" їх Володимир-Хреститель та його син Ярослав Мудрий, зарисовуючи межі простору із політичним та релігійним центром у Києві. Згодом, на закладеному перед тисячоліттям фундаменті розвивалося духовне й культурне життя чергових поколінь тутешніх русинів-українців, а кожне із них докладало плоди своїх зусиль до загальної скарбниці.

Кожний з регіонів багатий своїми особливостями. Північне - притулене до Біловезької пущі Підляшшя, яке перед знищенням врятувалося ціною відсутності національної свідомості, надалі живе в традиційному краєвиді, де люди громадно йдуть у свято до церкви, а вечорами збираються для розмов на сільській лавочці. Холмщина це регіон найбільш спустошений, але саме тут найкраще збереглася мурована архітектура князівської доби - оборонні вежі і церкви ХII-ХIII сторіч та сховані внутрі холмського городища стіни палацу Данила Романовича. Тут, на вершині Холмської гори красується й церковно-монастирський комплекс, який сформувався на місці князівського собору. А в царині дерев'яної архітектури важко знайти конкурентів найдавнішим церквам розташованим на берегах Сяну - як за віком, так і за архітектурою, котра дає нам сьогодні змогу уявити стиль дерев'яного сакрального будівництва давньої України - можливо, навіть іще княжої доби. Не менш привабливі церкви західної Лемківщини, яких виструнчені вежі-дзвіниці вистрибають в небеса, а витонченість їхніх деталей ставить сільських теслів у один ряд із поетами - не дивно, що саме цим видом ремесла так захоплювався уродженець лемківського Бескиду Богдан Ігор Антонич...

Ця краса - створена сторіччями над Бугом, Нарвою, Сяном і Попрадом - є свідченням про віру і надію наших предків, а водночас наказом нашої пам'яті про них. Надіюся, що якусь дещицю вдалося цими світлинами і Вам показати...

Юрій Гаврилюк

відкриття виставки 11 вересня 2011 р. о 14.00