Детальніше...27 червня, о 16 годині у підземеллях Львівського музею історії релігії презентують кілька документальних фільмів з проекту «Більше, ніж Крим». Це – розповіді про десять окремих неординарних постатей кримськотатарського народу, які, незважаючи на непросту історичну долю,численні випробування, поставили за мету зберегти й розвивати культуру і традиції кримськотатарського народу.
     Організатор заходу – Львівський музей історії релігії та ГО «Інститут геостратегії імені Ісмаїла Гаспринського».
                                                            Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
Детальніше...Християнські монастирі здебільшого були оточені садами, хоча садівництво виникає ще в найдавніші часи, про які розповідає Біблія. У середньовіччі вони були закритого типу, оточені квадратним чи прямокутним клуатром – критими галереями. Посередині здебільшого стояв колодязь чи фонтан. Закритий сад, латинською hortus conclusus, асоціювали з Дівою Марією, а точніше з цитатою з Біблії: «Замкнений садок – то сестриця моя, наречена моя – замкнений садок, джерело запечатане» (Пісн. 4:12; переклад Івана Огієнка).
 Згідно з Біблією, рослини були створені на третій день, як пожива для людей і тварин. Водночас людина мала можливість насолоджуватися зеленими шатами рослин, різнобарв’ям та запахами квітів, смаком плодів… Рослини використовували як ліки і як будівельний матеріал, вони мали чудодійні властивості. Їх пов’язували з різноманітними духами та потойбічним світом. Вони стали основою біблійних притч і подій.
 З часу заснування домініканського монастиря у Львові наприкінці XIV століття тут був сад. З 1990-х років працівники музею почали його відновлювати: висадили барвінок, дикий виноград, різні квіти. Повніше наповнити внутрішній дворик рослинами, про які говорить Біблія, змогли лише тепер. Сад поповнився квітковими і лікарськими рослинами, деревами, кущами, які згадуються в описі «Землі обітованої». Головна мета – розповісти про ці рослини та  проілюструвати їх на прикладі пам’яток із музейної колекції.
 Серед добре відомих і впізнаваних рослин у саду ростуть ялівець, плющ, півники, шипшина, фінікова пальма, лілея, м’ята, самшит (букшпан). Привертають увагу інжир (смоківниця, фіга) – символ світу, здоров’я, щастя; ясенець (неопалима купина) – символ стійкості, вічного оновлення і незнищенності; олеандр – символ благополуччя, джерело добробуту; циперус – символ вічного життя; рута запашна – символ дівочості, краси, розквіту, зрілості. Цікавими є молочай міля (терновий вінець), цукрова тростина, оливкове дерево.
 Доповнюють інформацію про рослини три банери.
 Перший – це колаж, де використано зображення смокви з фрески з Помпеї І ст. до н. е. і фінікової пальми з мозаїки VI ст. з Тунісу, мініатюр з медичного трактату «Tacuinum sanitatis» (XIV ст.), картини Леонардо да Вінчі «Благовіщення» (1472), Вінсента ван Гога «Пшеничне поле з кипарисами» (1899), Тівадара Чонтварі Костки «Паломництво до ліванських кедрів» (1907), гравюру Джона Дугласа Вудворда «Придорожній колодязь» (1884).
 За допомогою пам’яток колекції Львівського музею історії релігії –гравюр Пітера ван дер Борхта (книга «Imagines et Figurae Bibliorum» (1581), гравюри із зображенням Скинії, ковчегу Завіту, жертовників, менори, одягу первосвященника, Соломонового храму (паризьке видання Біблії 1563 року) показано першу відому нам рослину, про яку згадує Біблія, а також рослини, які використовували під час будівництва Скинії завіту, Соломонового храму, Святая святих.
 Про рослини Нового Завіту розповідає останній банер. Тут зустрічаємо ладан і смирну, фінікову пальму, оливку, виноград…   
 Загалом, понад три десятки рослин представлено у внутрішньому дворику музею на виставці «HORTUS  CONCLUSUS». Зібрати їх допомогли директор Ботанічного саду Львівського медичного університету Ростислав Гулько, директор Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України Ігор Пацура.
     …Роками у дворику посеред клумби на постаменті стоїть фігура Богородиці з дитятком. Це одне з наших особливих, святих місць. Тут якось святочно, легко. Тут відпочиваєш, набираєшся сил, звільняєшся від стресів. І сьогодні, коли сад збагатився, коли з’явилися цікаві біблійні рослини, –  чи не приходитимуть сюди закохані за благословенням Матері Божої…
     Опорядкували сад і підготували до огляду заступник директора ЛМІР Надія Полянська і старший науковий співробітник Лідія Довгань.
     Виставка чинна до настання холодів.
                                                      Олена Малюга, наковий співробітник ЛМІР
Детальніше...
     Міжнародна наукова конференція  «Історія релігій в Україні» розпочинає свою роботу у Львівському музеї історії релігії у вівторок, 21 травня, о 10 годині.
     Протягом трьох днів науковці, релігієзнавці, музейники, мистецтвознавці, представники духовенства України, Польщі, Білорусі представлять свої дослідження у секціях «Історичний розвиток релігій», «Філософія. Політологія. Етнологія», «Сакральне мистецтво». 150-річному  ювілею церковного діяча, архімандрита Студійного уставу Української греко-католицької церкви блаженного Климентія Шептицького присвячено круглий стіл.
    Цьогоріч науковий форум багатий на презентації книжок. Так, проект Інституту релігієзнавства і Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАНУ – книга «Львівський Ставропігійський інститут (1788–1914). Роль у суспільно-політичному та релігійному житті українців Галичини» представлять його автори Олександра Киричук та Ірина Орлевич.
    Проректор з наукової роботи Українського католицького університету  Ігор Скочиляс презентуватиме п’ять видань, які вийшли в рамках програми «Київське християнство» 2018–2019 рр.  Серед них, зокрема, колективна монографія за редакцією Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса, Ігоря Скочиляса «На перехресті культур: Монастир і Храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі».
    Під час круглого столу Іван Матковський представить першу біографічну книгу «Казимир граф Шептицький – отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, екзарх Росії та Сибіру, Архімандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви».
   Виїзне засідання відбудеться в одному з найдавніших монастирських комплексів України – Святоуспенській Унівській лаврі Студійного уставу. Крім цього, учасники цьогорічної конференції зможуть відвідати  Музей історії давньоруського міста Звенигорода, Свірзький замок, побачити руїни жіночого монастиря сестер студиток в Якторові, пам’ятник отцю Омелянові Ковчу у місті Перемишлянах, почути розповідь про праведницю світу Олену Вітер.
     Організатори XXІХ Міжнародної наукової конференції «Історія релігій в Україні» Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії, Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України у тісній співпраці з Українським католицьким університетом та відділом нової історії України Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України чекають від учасників наукового форуму нових досягнень та плідної співпраці в дослідженні актуальних проблем релігієзнавства та церковного життя.
                                                           Марія Омельчук, Ірина Цебенко,  –
                                     наукові співробітники Львівського музею історії релігії
                                  (032) 2356100, 2357007, 2614822
Детальніше...     Експозиція підземелля представлена на банерах, з яких відвідувачі зможуть дізнатися історію заснування Домініканського ордену, про постать Домініка, відомих теологів-домініканців. З основними напрямами місійної діяльності ордену XIII століття ознайомить Ебсторфська карта світу. Присутні побачать зображення колишніх домініканських костелів і монастирів, а також пізнають історію домінікан як в Україні, так і у Львові зокрема.
     Про втрачені святині Львова розповість мультимедійна презентація, на якій можна побачити і дізнатися  про святині, які не збереглися, або ж були знищені нацистами під час II світової війни: костели св. Катерини Александрійської, Відвідання Марії, Катерини Сієнської; синагоги «Турей Загав» (Золота Роза), Хасидим Шуль, Темпль та інші.  

 Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
Детальніше...

Детальніше...З великим сумом сповіщаємо, що на 74-му році життя відійшов у вічність Віталій Півнов , співробітник концертного відділу музею, видатний оргнаніст-виконавець і органний майстер, відомий не лише в Україні, але й далеко за її межами. Це велика втрата для Музею, музичного світу, для Львова. Він понад усе любив органи і робив все можливе і неможливе, щоб повернути їм життя, подарувати їх величне звучання людям. Інтелігент, інтелектуал, джентельмен, людина надзвичайного гумору. Він був з нами понад тридцять років свого життя, за які ми завжди будемо йому вдячні.
Нехай Господь прийме його душу в царство своє!