Міжмузейна дипломатія
В рамках проекту «Міжмузейна дипломатія» у Львівському музеї історії релігії наукові співробітниці КЗ «Новопсковський районний краєзнавчий музей Новопсковської районної ради Луганської області» Алла Кобзар і Олена Сухорада на чолі з директоркою Ольгою Мельник презентували банерну виставку «Коло вічної істини». Це невеличка розповідь про церковну архітектуру, заповідні місця Новопсковщини, пам’ятки природи та унікальний етнографічний комплекс «Слобожанське подвір'я кінця ХІХ – початку ХХ століть».
Старша наукова співробітниця Новопсковського краєзнавчого музею Алла Кобзар розповіла про історію селища і релігійно-культові споруди Новопсковщини, які при зміні світоглядних систем упродовж тривалого часу зазнавали, а деякі й досі зазнають руйнації, а також про заказники місцевого значення, заповідні урочища, різні джерела, «Пантелеймонову криницю». Говорила краєзнавець і про місцевого праведники Дмитра Горського, мощі якого зберігаються у Свято-Успенській церкві (пам’ятка національного значення), а криницю, названу на його честь, вважають цілющою.
Цікавим є банер із зображенням комплексу «Слобожанське подвір'я кінця ХІХ – початку ХХ століть». Хату побудували для родини диякона церкви святого Миколая Чудотворця. Вона була полковою церквою Псковського кірасирського полку. З 1992 року будинок і подвір’я – власність Новопсковського краєзнавчого музею. Тут діє постійна експозиція просто неба.
Мета проекту «Музейна дипломатія» – культурний обмін між Львівською і Луганською областями: показати, що музейники не лише пишаються, а й вивчають, досліджують свої культурні надбання і водночас намагаються робити їх живими елементами суспільного життя.
Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
P. S. Новопсков розташований у межиріччі Айдара і Кам’янки. Перша назва селища – Закам’янка (розташоване за річкою Кам’янка). 1829 року на цій території був розквартирований Псковський кірасирський полк. Відтоді його назву перенесли на нове поселення Новий Псков, згодом Ново-Псков. З 1931 року вже Новопсков стає районним центром. Статус селища міського типу отримує 1957 року.
До дня прапора
У Львівському музеї історії релігії зберігаються пам'ятки, що стали свідками визначних сторінок історії України – прапори з «живого ланцюга» до Дня злуки 1990 року, прапори з Помаранчевої революції, Революції Гідності, із зони АТО. Їхня історія довга і терниста: з ними йшли на барикади, боролись, гинули, ними пишалися, вони рятували і за них вбивали.
У День Державного Прапора України, яке щороку відзначаємо 23 серпня, ці експонати представлять на виставці «Про Україну». Мета виставки – вшанування багатовікової історії українського державотворення.
Доповнять експозицію новостворені дитячі малюнки із зображенням Прапора. Присутні будуть говорити про те, як ми бачимо минуле, теперішнє і майбутнє нашої держави.
Відкриття виставки «Про Україну» 23 серпня, у п’ятницю, о 16 годині у Львівському музеї історії релігії. Її автори – художники-реставратори Музею Оксана Гірняк і Лідія Григель.
Виставка чинна до середини жовтня.
Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
«Більше, ніж Крим»

Організатор заходу – Львівський музей історії релігії та ГО «Інститут геостратегії імені Ісмаїла Гаспринського».
«HORTUS CONCLUSUS»

Згідно з Біблією, рослини були створені на третій день, як пожива для людей і тварин. Водночас людина мала можливість насолоджуватися зеленими шатами рослин, різнобарв’ям та запахами квітів, смаком плодів… Рослини використовували як ліки і як будівельний матеріал, вони мали чудодійні властивості. Їх пов’язували з різноманітними духами та потойбічним світом. Вони стали основою біблійних притч і подій.
З часу заснування домініканського монастиря у Львові наприкінці XIV століття тут був сад. З 1990-х років працівники музею почали його відновлювати: висадили барвінок, дикий виноград, різні квіти. Повніше наповнити внутрішній дворик рослинами, про які говорить Біблія, змогли лише тепер. Сад поповнився квітковими і лікарськими рослинами, деревами, кущами, які згадуються в описі «Землі обітованої». Головна мета – розповісти про ці рослини та проілюструвати їх на прикладі пам’яток із музейної колекції.
Серед добре відомих і впізнаваних рослин у саду ростуть ялівець, плющ, півники, шипшина, фінікова пальма, лілея, м’ята, самшит (букшпан). Привертають увагу інжир (смоківниця, фіга) – символ світу, здоров’я, щастя; ясенець (неопалима купина) – символ стійкості, вічного оновлення і незнищенності; олеандр – символ благополуччя, джерело добробуту; циперус – символ вічного життя; рута запашна – символ дівочості, краси, розквіту, зрілості. Цікавими є молочай міля (терновий вінець), цукрова тростина, оливкове дерево.
Доповнюють інформацію про рослини три банери.
Перший – це колаж, де використано зображення смокви з фрески з Помпеї І ст. до н. е. і фінікової пальми з мозаїки VI ст. з Тунісу, мініатюр з медичного трактату «Tacuinum sanitatis» (XIV ст.), картини Леонардо да Вінчі «Благовіщення» (1472), Вінсента ван Гога «Пшеничне поле з кипарисами» (1899), Тівадара Чонтварі Костки «Паломництво до ліванських кедрів» (1907), гравюру Джона Дугласа Вудворда «Придорожній колодязь» (1884).
За допомогою пам’яток колекції Львівського музею історії релігії –гравюр Пітера ван дер Борхта (книга «Imagines et Figurae Bibliorum» (1581), гравюри із зображенням Скинії, ковчегу Завіту, жертовників, менори, одягу первосвященника, Соломонового храму (паризьке видання Біблії 1563 року) показано першу відому нам рослину, про яку згадує Біблія, а також рослини, які використовували під час будівництва Скинії завіту, Соломонового храму, Святая святих.
Про рослини Нового Завіту розповідає останній банер. Тут зустрічаємо ладан і смирну, фінікову пальму, оливку, виноград…
Загалом, понад три десятки рослин представлено у внутрішньому дворику музею на виставці «HORTUS CONCLUSUS». Зібрати їх допомогли директор Ботанічного саду Львівського медичного університету Ростислав Гулько, директор Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України Ігор Пацура.
…Роками у дворику посеред клумби на постаменті стоїть фігура Богородиці з дитятком. Це одне з наших особливих, святих місць. Тут якось святочно, легко. Тут відпочиваєш, набираєшся сил, звільняєшся від стресів. І сьогодні, коли сад збагатився, коли з’явилися цікаві біблійні рослини, – чи не приходитимуть сюди закохані за благословенням Матері Божої…
Опорядкували сад і підготували до огляду заступник директора ЛМІР Надія Полянська і старший науковий співробітник Лідія Довгань.
Виставка чинна до настання холодів.
Завершився перший етап оновлення експозиції підземелля колишнього Домініканського монастиря

Про втрачені святині Львова розповість мультимедійна презентація, на якій можна побачити і дізнатися про святині, які не збереглися, або ж були знищені нацистами під час II світової війни: костели св. Катерини Александрійської, Відвідання Марії, Катерини Сієнської; синагоги «Турей Загав» (Золота Роза), Хасидим Шуль, Темпль та інші.
Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
Сторінка 3 із 77