Християнство є однією з трьох світових релігій, що має на нинішній день найбільшу кількість вірних. Воно стало основою для формування західноєвропейської цивілізації і культури, відіграло роль етнічної домінанти у формуванні давньоруського етносу і стало одним із базових чинників, що визначили історію та долю українського народу і держави.
У відділі "Раннє християнство" експонуються пам'ятки, що дозволяють висвітлити історію християнства від І до ХІ ст. н.е.
До автентичних експонатів, що датуються цим періодом, належать монети, викарбувані в період правління імператорів Октавіана Августа, Нерона і Діоклетіана, а також теракотовий світильник ІV-VІ ст. н. е., що був виготовлений для християнської сім'ї - про це свідчить рельєфне зображення хреста на ньому. І незважаючи на те, що в нашій експозиції не так багато експонатів, датованих саме історичним періодом раннього християнства, інші культові і мистецькі пам'ятки відображають ті ж ідеї, що формувались протягом перших століть нашої ери.
Це і добірка цінних західноєвропейських сакральних картин та українських ікон ХV-ХХ століть, літургійний посуд ХV-ХХ століть, і сакральна скульптура, і рідкісні книги, у тому числі видання друкарні львівської Ставропігії, та багато іншого. Серед експонатів слід виокремити ікону "Богородиця на престолі" ХV ст. Унікальність цього твору полягає не тільки у великій історичній цінності, а й у високопрофесійному виконанні та трактуванні композиції, якому практично немає аналогів. Композиція "Богородиця на престолі" є однією з найдавніших у християнському мистецтві.
Пам'ятки, що експонуються у відділі, дають змогу розповісти про політичну, економічну, соціальну ситуацію як у Палестині - "малій" батьківщині, так і в Римській імперії - "великій" батьківщині християнства, протягом перших століть нашої ери. Значну увагу приділено життю засновника релігії - Ісусу Христу, оповіді про відображення його життя у мистецтві. Також висвітлено формування основних догм християнства - віра в єдиного Бога-Творця; зв'язок людини з Богом через Заповіти; гріховності і спасіння через спокутну жертву Месії - Ісуса Христа, що є водночас і людиною і Богом; віра в Святу Трійцю - Бога-Отця, Бога-Сина і Бога - Святого Духа, що є "не роздільною і не злитною"; а також шанування Діви Марії як Богородиці. Окрім того, показано формування корпусу книг Святого Письма (Біблії), християнського культу - зокрема семи таїнств, внутрішньої організації та ієрархії церкви.
Після складного етапу формування основних християнських інститутів, періоду переслідувань християн у III - початку IV століття Міланським едиктом 313 року імператор Константин дозволяє вільне сповідування християнства на теренах Римської імперії - закінчується так званий "катакомбний" період історії християнства і починається "соборний". Свою назву він отримав від семи вселенських соборів, що скликалися для очищення церкви від єресей та регулювання її організаційного життя. Рішення цих соборів, а також твори Отців Церкви називають Святим Переказом. Його шанують як джерело християнства, так само як і Святе Письмо, католики і православні - вірні Західної і Східної гілок християнства, з центрами у Римі і Константинополі, що утворились 1054 року в результаті багатьох, як політичних, так і догматичних причин. Але й надалі для розуміння всіх християнських церков, що існують у ХХІ столітті, знання про спільну основу, що була закладена у перших століттях нашої ери є обов'язковим.
