«Вітаю тебе, Україно»

До 20-річчя пастирського візиту в Україну Папи Римського Івана Павла II у Львівському музеї історії релігії 24 червня о 12 годині 30 хвилин презентують банерну виставку «Вітаю тебе, Україно». Її розмістять на площі перед музеєм.
Організатори ставили перед собою мету пригадати львів’янам і розповісти гостям міста про ці хвилини, які переживав Львів, коли на нашій українській землі перебував Святий Іван Павло II. Створюючи виставку вони використали світлини зі збірки Львівського музею історії релігії, авторами яких є фотограф Папи Артуро Марі, львівський фотохудожник Василь Пилип’юк і фотограф-любитель Богдан Салагай. Знимки супроводжують уривки проповідей і промов Івана Павла II, які він виголосив під час свого візиту в Україну.
До огляду представлять світлини Святійшого Отця зроблені у Львівському аеропорту, в папомобілі, у Катедральному соборі Внебовзяття Пресвятої Діви Марії з кардиналом Мар’яном Яворським, на іподромі під час Божественної Літургії у латинському і візантійському обрядах, в Архікатедральному соборі Святого Юра, на зустрічі з молоддю, та інші.
Окремий банер присвячений оцінці візиту Івана Павла II відомими особистостями. Серед них – Верховний Архієпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав Шевчук, українська письменниця Ліна Костенко, Блаженніший Любомир Кардинал Гузар, американський історик Джеймс Мейс. Цікавим є колаж газет, випуск яких був присвячений підготовці візиту і самому візитові в Україну Папи Римського.
Виставку можна оглянути до 20 серпня.
Автор виставки – Руслана Бубряк, завідувачка виставкового відділу.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Знову звучатиме орган

Завдяки Асоціації Haliciana Schola Cantorum, яка популяризує у Львові класичну музику, і її мистецькому керівникові Іванові Духничу Львівський музей історії релігії став домівкою цифрового органа.
Орган виготовлений німецькою фірмою Ahlborn (Альборн) на початку 2000-х років. За словами Івана Духнича, інструмент цієї фірми єдиний в Україні. Кілька років він стояв у каплиці жіночого монастиря біля Цюріха. Його застосовували у богослужіннях. 2019 року благодійна організація «Мальтійська служба допомоги» подарувала орган Асоціації Haliciana Schola Cantorum. Завдяки підтримці швейцарської організації B?r und Leu і швейцарського центру Мальтійського Ордену інструмент доставили минулого року в Україну. Перед від’їздом його перевірила і налаштувала швейцарська фірма Orgel- und Musikservice. Інструмент має два мануали, 30 регістрів (голосів) та повну педальну клавіатуру, що дозволяє виконувати найрізноманітніші шедеври світової класики.
Сьогодні Львівський музей історії релігії в особі директора Ореста Малиця і Асоціації Haliciana Schola Cantorum в особі Івана Духнича уклали договір про партнерство і співпрацю задля розвитку багатосторонньої співпраці.
Отож, з п’ятниці, 18 червня, провідна українська органістка Олена Мацелюх чаруватиме своєю майстерністю шанувальників і поціновувачів класичної музики. Відчути щастя від звуків органа запрошують до Львівського музею історії релігії по п’ятницях, суботах і неділях о 15 годині.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

P. S. Дигітальний, тобто цифровий орган, був створений, щоб імітувати звучання справжнього органу максимально якісними сучасними способами.

«Молитва до Митрополита. Софія»

«Молитва до Митрополита. Софія» – назва виставки у Львівському музеї історії релігії. 
«Молодше покоління не знало Тебе, але повинно Тебе пізнати, бо коли мається у родині святу, то і її вплив, і знання про Неї повинні переходити з покоління до покоління», – пояснював свою працю над архівом матері, графині Софії Шептицької, Климентій Шептицький. 
Аби привернути увагу до визначної історичної постаті графині Софії з Фредрів Шептицької, письменниці, художниці, дружини графа Івана Шептицького, матері, яка подарувала нашому народові митрополита Андрея і блаженного Климентія Шептицьких, започатковано мистецько-документальний проєкт «Молитва до Митрополита. Софія». Над створенням колекції працювали митці з різних міст України. Це народні й заслужені художники, лауреати Національної премії імені Т. Шевченка, молоді автори. Серед них – Олександр Гончарук, Оксана Тріска-Романів, Тарас і Остап Лозинські, Володимир Богуславський, Ірина Мариняк, Левко Микитич, Олександр Опарій, Адріан Косо, Петро Синяк, Євген Безніско, Богдан Сорока, Віктор і Наталя Проданчуки та інші.

Результати ХХХІ Міжнародної наукової конференції

20–21 травня відбулася ХХХІ Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», організована Львівським музеєм історії релігії за участі Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ, Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ. Конференція відбувалася у двох форматах: онлайн та у приміщенні Львівського музею історії релігії. Учасниками цього наукового форуму стали близько 60 дослідників з України, Білорусі, Литви та Росії. Привітальне слово перед зібранням виголосили начальник відділу релігій та національностей департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної держадміністрації Дмитро Горєвой, директор департаменту розвитку Львівської міської ради, в. о. начальника управління культури Львівської міської ради Наталія Бунда, ректор Львівської духовної семінарії ПЦУ о. Василь Луцишин, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ Мирон Капраль, заступник директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ Тетяна Ястремська, директор КЗ ЛОР «Львівський музей історії релігії» Орест Малиць і в. о. керівника філії Львівського музею історії релігії – Інституту релігієзнавства, зав. відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ Ірина Орлевич.
Присутні вшанували пам’ять багаторічного співорганізатора конференції та члена редакційної колегії збірника «Історія релігій в Україні» доктора історичних наук Ігоря Скочиляса.
На пленарному засіданні було розглянуто низку питань, присвячених знаковим подіям української історії, ювілеї яких ми відзначаємо в цьому році. Про 425-ту річницю Берестейської унії та її висвітлення в сучасній українській історіографії доповідав доктор історичних наук, професор Дрогобицького педагогічного університету ім. Івана Франка Леонід Тимошенко. Світоглядні орієнтації відомого українського поета Тараса Шевченка аналізував доктор філософських наук, професор, керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ Анатолій Колодний. Про перший Всеукраїнський православний церковний собор Української автокефальної православної церкви, від скликання якого минуло 100 років, йшлося у виступі доктора історичних наук, провідного наукового співробітника Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ Ірини Преловської. Отець Георгій (Юрій Коваленко), здобувач Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ докладно охарактеризував ознаки й перспективи відкритого і закритого православ’я. Діяльності свідків Єгови в Україні та трагічній операції «Північ», що була проведена сім десятиліть тому, присвятив свою доповідь кандидат історичних наук Костянтин Бережко.
Після перерви роботу конференції продовжили у межах круглого столу, який приурочений до 220-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича. Участь в організації цього заходу взяли Український католицький університет і Місія «Постуляційний центр беатифікації святих УГКЦ» (в особі її очільника о. Полікарпа Марцелюка). З доповідями виступили доктор філологічних наук, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка, провідний співробітник відділу літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ Микола Ільницький; доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ Роман Голик; доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАНУ, директор Інституту Івана Франка НАНУ Євген Нахлік; о. Полікарп Марцелюк; завідувачка експозиційного відділу Львівського музею історії релігії Наталія Матлашенко. Присутні також мали змогу побувати на презентації книги М. Тершаківця «Маркіян Шашкевич та його ідеї на тлі українського відродження», упорядниками якої є кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ Феодосій Стеблій, кандидат історичних наук, директор Інституту історії Церкви, проректор УКУ Олег Турій та кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії Церкви Володимир Мороз. Магістрині мистецтва Ганна Михасюк та Ольга Романчак представили галерею авторських ікон «Новомученики УГКЦ».
Наступного дня конференційна робота тривала у трьох секціях: «Релігійні процеси в історичному розвитку», «Сакральні пам’ятки та символіка і міфологія у мистецтві» та «Сучасний стан релігійності в Україні».
До початку конференції вийшли друком науковий щорічник «Історія релігій в Україні» та «Історія релігій в Україні: актуальні питання».

Романа Патик: «…яка гарна наша земля на запах і на дотик»

У Львівському музеї історії релігії відкрили виставку класика і творця українського мистецтва другої половини XX – початку XXI століть, народного художника України, лауреата Шевченківської премії Володимира Патика «Збережена таїна прадавньої культури».
В основі виставки – портрети, натюрморти, пейзажі, зроблені художником у численних творчих подорожах, абстрактні композиції, графіка. Організатори представили світлини Володимира Патика з відомими особистостями: Миколою Колессою, Іваном Драчем, Євгеном Безніском, Борисом Возницьким, Романом Лубківським, Богданом Ступкою, Володимиром Овсійчуком, Любомиром Крисою, іншими. Цікавими є орнаменти писанок. Ці ескізи-замальовки зроблені з великодніх писанок. «Він (Володимир Патик – Авт.) на Великдень ходив по церквах і змальовував всі ці значки. Він збирав усе це докупи… Він хотів, щоб та ниточка, яка вилася з давніх-давен до нас не перервалася», - розповіла дружина художника Романа Патик.
В офіційному відкритті виставки взяв участь голова Львівської ОДА Максим Козицький. Він зауважив, що ще у 10 – 12 років відкрив для себе Володимира Патика. «Для мене «Карпати», намальовані Патиком, це і є Карпати. Мені навіть не потрібно туди ходити. Я дивлюся на цю роботу і я в Карпатах. Я дивлюся на «Крим» і я в Криму. Я дивлюся на «Квіти» і чую їхній запах. Я рідко таке знаходив в інших художниках. А в Патику в мене це є», –додав очільник.
На відкритті виставки були люди, які добре знали митця, які вчилися у нього, спілкувалися з ним, дискутували, разом творили львівське мистецьке середовище. Серед промовців – проректор з наукової роботи НАМ України, знаний львівський художник Роман Яців, академік НАМ України Андрій Бокотей, ексдиректор Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Борислав Рибак. Роман Яців розповів про Володимира Патика, як людину, «яка була квінтесенсією культурного мистецького середовища, інтелектуального життя». «Він конструював цей образний світ питомими характеристиками свого емоційного відчуття. А сам темперамент надзвичайно яскраво виразився в способі організації мистецького середовища в живописі або графіці… Тому ця виставка нагадуватиме нам, що Володимир Патик продовжує реформувати мистецьку сферу вже в XXI столітті, тому що його щирість, його безпосередність є найважливішим аргументом того, що мистецтво буде розвиватися в нових формах навіть всупереч новітнім технологіям», – зазначив Роман Яців.
Про Володимира Патика експресіоніста, реаліста, абстракціоніста, про драматичного і реалістичного, трагічного і веселого, бадьорого, жвавого, для якого «кольори життя знакові, значущі і завжди мають свій сенс…, а домінантною основою є правда, життєва достовірність зауважена, пережита і запропонована митцем глядачеві», – розповів на відкритті виставки академік НАМ України Любомир Медмідь.
На завершення відкриття виставки прозвучала музична композиція “Ave Maria” у виконанні викладачів Львівської музичної академії мистецтв імені Миколи Лисенка Антоніни Лісогорської й Олени Мозіль.
Оглянути і насолодитися колоритними, яскравими, сповненими світла роботами Володимира Патика і мимоволі перенестися у неповторний і такий рідний український край відвідувачі й гості музею зможуть до 7 червня.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР