Ряд неділь Пятидесятниці в Староскварявському іконостасі є одним з останніх прикладів його застосування в українському мистецтві.
Цей ряд поширився в українських іконостасах у середині XVII ст. Характерно, що він виник і розповсюдився, за незначними винятками в середовищі львівських та жовківських художників. Найдавнішим відомим іконостасом, де вперше зустрічається цей цикл є іконостас, що зараз знаходиться у церкві Преображення Господнього в Зарудцях, а перенесений він сюди, як зазначають дослідники, з Миколаївської церкви у Крехівському монастирі. Авторство ікон того іконостаса ймовірно належить майстрам з львівського малярського осередку, а Віра Свєнціцька (відома дослідниця українського мистецтва, зокрема іконопису, довголітня працівниця Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, хранителька фондів музею) навіть припускала, що його автором міг бути Микола Петрахнович, відомий львівський художник першої половини XVII ст.
Згодом, в другій половині XVII - на початку XVIIІ ст. ряд Неділь П'ятидесятниці часто зустрічається в ансамблях авторства художників жовківського середовища, зокрема Івана Рутковича та майстрів його кола.
До ряду входили ікони, що відповідали шести неділям поміж Пасхою (Воскресінням Господнім) та Зісланням Святого Духа, а саме - неділі Томи, Жон Мироносиць, Розслабленого, Самарянки, Сліпонародженого та отців Першого Нікейського собору. Цим неділям в іконографії відповідали композиції: Увірування Томи, Жони Мироносиці біля порожнього гробу, Зцілення Розслабленого в Силоамській купелі, Христос і Самарянка, Зцілення Сліпонародженого та Явління Христа Петрові Александрійському. В іконостасах у центрі ряду традиційно розміщувалась ікона Спаса Нерукотворного.
Іконографія цих сцен була щедро представлена у європейській, особливо нідерландській графіці XVI-XVII ст., звідки поширилась в українське мистецтво, спершу також у графіку (гравюрами з цими композиціями від першої третини XVII ст. часто ілюструвались Тріоді Цвітні, Учительні Євангелії та інші видання українських друкарень).
Малярство циклу в Староскварявському іконостасі належить авторству невідомого художника, з доволі скромними мистецькими здібностями. Але його цінність полягає якраз в самому факті появи цього циклу в іконостасі на початку ХІХ ст. Це може свідчити про тривалу традицію його застосування в жовківському мистецькому середовищі, навіть у період занепаду, що припав на цей час.
Прочитайте про ікони з цього ряду за посиланнями:
Ікона "Зцілення Розслабленого"
Ікона "Зцілення Сліпонародженого"
Ікона "Явління Христа Петрові Александрійському"
Матеріал підготував Роман Зілінко, історик мистецтва, іконописець